Біографія матері Терези
Свята Тереза Калькуттська (1910–1997) — католицька монахиня, засновниця чернечої організації сестер-місіонерок кохання, які служили бідним та хворим. Здобула світову популярність як мати Тереза, став однією з найвідоміших жінок ХХ століття. Коротка біографія матері Терези дозволить дізнатися цікаві факти з життя католицької черниці, що справила великий вплив на світову громадськість.
Дитинство і юність
Агнес Гондже Бояджіу (справжнє ім’я черниці) з’явилася на світ 26 серпня 1910 року в македонському місті Скоп’є, ставши наймолодшою дитиною в сім’ї косовських албанців. Батьки дівчинки були релігійними людьми та сповідували католицизм.
Сім’я Агнес жила в достатку: батько був успішним підприємцем, а мати — майстерною швачкою. Саме вона змогла прищепити трьом своїм дітям любов та почуття співчуття до ближніх.
Коли Агнес виповнилося 9 років, помер її батько, і всі турботи про сім’ю лягли на плечі матері. Проте це випробування не зламало жінку, навпаки, згодом вона взяла під свою опіку шістьох сиріт, яким подарувала любов та турботу.
Вже у юному віці Агнес зрозуміла, що хоче присвятити своє життя служінню Господу та людям. У 18 років вона вирушила до Ірландії, де вступила до чернечого ордену «Ірландські сестри Лорето».
Служіння
У 1931 році Агнес прийняла постриг, взявши ім’я Марія Тереза на честь черниці-кармелітки, відомої своїм милосердям. Незабаром орден направив її до Калькутти, де вона стала викладати історію в монастирській школі і згодом обійняла посаду директора однієї зі шкіл. Вільний від роботи час дівчина співала у церковному хорі, багато молилася.
Так тривало 16 років, поки черниця не домоглася дозволу у Ватикану стати вільною місіонеркою, щоб допомагати бідним та знедоленим людям у Калькутті.
Мати Тереза самовіддано працювала в найстрашніших нетрях Калькутти. Вона годувала, мила і обробляла рани хворим, проводила вмираючих в останню путь. Поступово до неї стали приєднуватися інші сестри, і в 1948 Марія Тереза організувала Орден місіонерок любові. Спільними зусиллями монахині створювали школи, лікарні та притулки, в яких могли отримати допомогу всі, хто потребує, незалежно від віку, національності та віросповідання.
Поступово благодійні внески зростали, і Орден зміг переступити межі Індії, допомагаючи людям у різних куточках світу.
Мати Тереза, біографія якою стала уособленням беззавітного служіння людству, 1979 року отримала Нобелівську премію миру «За діяльність на допомогу стражденній людині».
Критика
Ще за життя Терези Калькуттської її діяльність критикувалася. Ченцю звинувачували у зв’язку з представниками кримінального світу, які вносили великі суми на рахунки Ордену, які потім ніяк не відстежувалися.
Але найбільше громадськість обурювало відсутність комфортних умов у лікарнях Марії Терези, в яких панувала антисанітарія, а також заборона використання знеболювальних засобів, які не давали навіть найважчим хворим.
Користуючись несвідомим станом пацієнтів, черниці хрестили їх у католицьку віру, вважаючи, що в цьому полягає їхня головна місія — не допомогти людині одужати, але приєднати її до католиків перед смертю.
Особисте життя
Ще в юності Марія Тереза обрала для себе шлях нареченої Христової і тому ніколи не думала про особисте життя.
У 1980-х монахиню стали турбувати проблеми із серцем. Після двох серцевих нападів вона перенесла операцію, яка не принесла полегшення.
Померла мати Тереза 5 вересня 1997 року в Калькутті (Індія) на 88-му році життя.
У 2003 році Терез Калькуттською католицькою церквою була зарахована до лику блаженних, а в 2016 році – до лику святих. У багатьох мовах світу, у тому числі і російською мовою, ім’я Марії Терези стало номінальним — так називають людей милосердних, з добрими помислами та вчинками.