Людмила Марківна Гурченко (1935) – актриса кіно, театру СРСР та Росії, співачка, Народна артистка СРСР.
Народилася Гурченко 12 листопада 1935 року у Харкові. Після закінчення школи у біографії Людмили Гурченко відбувся переїзд до Москви. Там вона незабаром вступила до ВДІКу. Ще під час навчання зіграла першу роль у кіно – у фільмі «Дорога правди».
Але величезний успіх приніс не цей, а наступний фільм – Карнавальна ніч, під час зйомок якого молода актриса продовжувала навчання. У рік закінчення інституту (1958) знялася у кінострічці «Дівчина з гітарою». Здатність добре входити у ролі, виконувати навіть трагічні, важкі сцени сприяла подальшій кар’єрі у біографії Гурченка.
Одними з найкращих її фільмів були: «Двадцять днів без війни» (1976, роль Нікі), «Сибіріада» (1978), «П’ять вечорів» (1979), «Вокзал для двох» (1982), «Любов та голуби» ( 1984). Загалом за свою біографію Людмила Гурченко знялася у 85 фільмах.
Окрім акторської діяльності, якій, безперечно, вона присвячувала всю себе, Гурченко також писала книги, виконувала пісні. Вона випустила три книжки. Остання книга Гурченка «Люся, стоп!» вийшла друком у 2003 році. Нев’януча актриса тричі виходила заміж: за Бориса Андронікашвілі (від нього має дочку Машу), Йосипа Кобзона, Сергія Сеніна. У 1983 році в біографії Гурченка було отримано звання Народної артистки та кращої актриси СРСР.