Любов Петрівна Орлова (1902 – 1975) – актриса, народна артистка СРСР.
Народилася Любов 11 лютого 1902 року у Звенигороді. Сім’я майбутньої артистки мала дворянське коріння.
На початку своєї біографії Любов Орлова займалася музикою. Через бажання батьків вступила до музичної школи ще у семирічному віці. Потім продовжила освіту у консерваторії Москви. Наступною сходинкою стало навчання у театральному технікумі. Орлова настільки захопилася вивченням акторської майстерності, що з моменту вступу брала додаткові уроки у педагогів. Навчання у біографії Орлової тривалий час супроводжувалося роботою у кінотеатрах. Там Любов виконувала музичні нариси до німих фільмів.
Коли ж закінчила технікум, почала працювати в студії МХАТу, але не в акторській, а в музичній. Орлова була однією з багатьох учасниць хору, хоч і вирізнялася талантом. Згодом талановиту дівчину помітили, і Любов стала солісткою хору.
Перша роль у театрі у біографії Орлової – у постановці «Перікола». Саме під час цієї вистави Любов була помічена режисером Олександровим та отримала запрошення знятися у фільмі. Незважаючи на те, що Орлова вперше зіграла в кіно у 1933 році, перша її популярність прийшла разом із фільмом «Веселі хлопці». Іншими відомими фільмами в біографії актриси Любові Орлової стали: «Волга-Волга», «Помилка інженера Кочина», «Зустріч на Ельбі», «Весна», «Російський сувенір», «Шпак і ліра» та багато інших.