Лев Іванович Яшин (1929-1990) – футболіст (воротар), чемпіон Олімпіади 1956 року, чемпіон Європи, СРСР.
Народився Лев Яшин 22 жовтня 1929 року у Москві сім’ї робочих. Під час Великої Вітчизняної війни у біографії Яшина відбувся переїзд на Поволжя. Незважаючи на те, що у 1943 році Лев почав працювати на заводі, багато часу присвячував грі у футбол. Коли ж наступного року переїхав до Москви, паралельно із роботою на заводі грав воротарем.
1949 року вперше у своїй біографії Лев Яшин став грати за Московське «Динамо» (спочатку за молодіжну команду). У 1953 став воротарем в основному складі. Вже з наступного року почав грати за збірну СРСР. П’ять разів Яшин разом із «Динамо» перемагав на чемпіонаті СРСР, тричі – на Кубку СРСР.
Разом зі збірною переміг на Літніх Олімпійських іграх 1956 року, 1960 – на Кубку Європи, 1966 – на чемпіонаті світу посів 4 місце. Також біографія Яшина була відзначена найвищою футбольною нагородою – Золотим м’ячем. У 1971 році пішов із команди, присвятивши себе тренерству.
Окрім футболу, біографія Льва Яшина відома як вдалого хокеїста (будучи також воротарем зі своєю командою переміг на Кубку СРСР, посів 3-е місце на чемпіонаті СРСР). Проте хокею віддав перевагу футболу.