Біографія Курчатова
Курчатов Ігор Васильович (1903-1960) – радянський фізик, учений і винахідник. Увійшов в історію як творець атомної бомби в СРСР, який надалі доклав зусиль для використання ядерної енергії у мирних цілях. Курчатов Ігор Васильович, біографія якого буде дуже цікава для дітей, є автором багатьох важливих наукових досягнень, без яких складно уявити сучасний світ.
Ранні роки
Ігор Васильович народився 8 (21) січня 1903 року в селищі Симський Завод (нині р. Сім) на Уралі. Його батько працював землеміром-землеупорядником, мати була дочкою священнослужителя і до заміжжя працювала викладачем у жіночому училищі.
За обов’язком служби батька вся сім’я часто переїжджала з місця на місце. Зміна навчальних закладів не заважала Ігореві добре вчитися. Він був одним із найкращих учнів з усіх дисциплін, але коли вперше прочитав книгу з фізики та техніки, зрозумів, що саме з цією наукою хоче пов’язати своє подальше життя.
Будучи підлітком, Ігор працював на заводі, а вечорами навчався у Сімферопольській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1920 році він вступив до Таврійського університету, продовживши навчання у Петроградському політеху.
Наукова діяльність
1925 року Ігор Курчатов став науковим співробітником Фізико-технічного інституту в Ленінграді. Місцеве керівництво не обмежувало свободу дій своїх співробітників, які займалися науковими дослідженнями на власний розсуд.
Курчатов зміг швидко зробити кар’єру в інституті, отримавши через 5 років після початку посади заввідділу. Спочатку він вивчав електрику, але потім став одним із піонерів у галузі вивчення атомного ядра. Цей напрямок учений розвивав до початку Великої Великої Вітчизняної війни.
В 1938 Курчатов був висунутий в дійсні члени Академії наук СРСР. З початком війни зайнявся розробкою методу розмагнічування кораблів для захисту від морських магнітних мін. Створена ним система ЛФТІ забезпечила сотням радянських кораблів надійний захист від німецьких магнітних мін. За свою розробку академік був удостоєний Сталінської премією 1942 року.
Розробка атомної бомби
Курчатов став родоначальником радянського атомного проекту, що він вів усе життя, починаючи з 1942 року. Аж до 1945 року робота у цьому напрямі мала виключно дослідницький характер, але після завершення війни питання про ядерний потенціал двох наддержав – США та СРСР – постало особливо гостро.
Робота над атомною бомбою стала найважливішою справою Ігоря Курчатова. Через кілька робіт після війни плідна робота вченого та його помічників принесла свої перші плоди, і 29 серпня 1949 було проведено випробування першої радянської атомної бомби.
За свій внесок у розвиток науки академік Курчатов був нагороджений Сталінською премією першого ступеня, величезною грошовою премією, автомобілем, дачею та іншими привілеями.
При вивченні короткої біографії Курчатов варто відзначити його роботу над першою у світі водневою бомбою, запуск якої відбувся в 1953 році. Пізніше колектив академіка розробив термоядерну бомбу Ан602, що отримала назву «Цар-бомба».
Ігор Васильович чудово розумів, які страшні наслідки для всієї планети несе використання атомної зброї. Він активно виступав за використання атомної енергії у мирних цілях. Результатом його роботи у цьому напрямі став запуск у 1954 році Обнінської АЕС – першої у світі атомної електростанції.
Особисте життя
Академік був глибоко порядною та відповідальною людиною. Зігравши весілля в юності, він ніколи не зраджував свою дружину, Марину Синельникову, і прожив з нею довге життя. Спільних дітей подружжя не мали.
В останні роки життя вчений страждав від проблем із серцем, викликаних великими навантаженнями та частими стресами. Помер Ігор Васильович 7 лютого 1960 року внаслідок тромбоемболії – закупорки судини. Після смерті тіло академіка кремували, і урна з прахом була розміщена у Кремлівській стіні на Червоній площі Москви.