Коко Шанель (1883 – 1971) – одна з найвідоміших французьких кутюр’є.
Біографія Коко Шанель (справжнє ім’я Габріель Бонер Шанель) розпочалася 19 серпня 1883 року у французькому місті Сомюр, розташованому в департаменті Мен і Луара, на правому березі річки Луара. Габріель була другою донькою комівояжера Альберта Шанеля та Жанни Деволью. Оскільки сім’я Коко була небагатою, вона була народжена в будинку для людей похилого віку. Працівники цього закладу не відрізнялися письменністю, і коли один із працівників Франсуа Пойту (Fran?
ois Poitu), не знав як записується Шанель (Chanel), він, зробивши помилку, записує дівчинку як Chasnel.
Коко мав дві сестри Юліана (1882-1913) і Антуанетта (народилася в 1887), а також три брати Альфонс (народився в 1885), Люсьєн (1889) і Пітер (народився і помер у 1891). Сама Коко Шанель вказує на те, що сама вона народилася в Оверні в 1893, тим самим забравши у себе 10 років життя, але цю “теорію” нічого не підтверджує.
У віці 12 років у біографії Коко Шанель відбулися жалобні події – її мати вмирає, від туберкульозу, а її батько залишає сім’ю, оскільки йому потрібно було тепер заробляти багато грошей для утримання сім’ї. Тож малюкам із родини Шанель довелося провести цілих сім років у сирітському притулку при католицькому монастирі в Аубасині. Тут Коко опановує швейну майстерність, і під час канікул, що проводяться з
своїми родичами, вона поглиблює знання швейного справи, з допомогою “відходу” від монастирського стилю одягу. У віці вісімнадцяти років Коко починає працювати в місцевій швейній майстерні. Тут і відбувається переломний момент у біографії Коко Шанель, вона знайомиться з французьким мільйонером Етьєном Балсаном, і скоріше після знайомства вони відкривають спільну справу.
Етьєн і показав Коко, що означає жити багатим життям, обдаровуючи його різними діамантами, сукнями, перлами. У цей час вона захопилася шапочками, це хобі, до речі, і допоможе їй згодом дійти слави. Після розриву з Етьєном вона переїжджає до Парижа, де у 1913 році відкриває свій перший магазин, у якому можна було придбати фешенебельні дощовики та піджаки. Але оскільки цей магазин не був розташований у “серці” Парижа, вона швидко збанкрутувала, проте завдяки сильному характеру не здалася. У ці довоєнні роки Коко Шанель зустрічає ще одну людину, яка змінила її життя. Це був Артур Капель, якого вона дуже швидко закохується. Завдяки Артуру, вона відкриває в окрузі Бретань магазин жіночих шапочок. Ці шапочки дуже сподобалися кіно-знаменитостям Франції тих років, і її справи швидко пішли вгору. Після цього відкривається ще ряд магазинів по всій території Франції, і з’являються перші аристократичні покупки.
Відомо, що Коко Шанель уникала своєї біографії, і їй усіляко доводилося міняти її. Так вона розповідала, що після смерті своєї матері батько переїхав до Америки, де став досить багатим, а їй самій довелося жити з її холодними тітоньками, які докучали їй протягом усіх юних років. 1920-го року в житті Коко Шанель відбувається ще одна подія. Вона знайомилася з видатним російським композитором Ігорем Стравницьким, який був змушений покинути більшовицьку Росію, і Коко надала свої апартаменти Ігореві Федоровичу на перший час.
У 1923 році в першому журналі про моду Harper’s Bazaar вийшла стаття про Коко Шанель. У цій статті Коко каже, що звикла робити зручний одяг для жінок, що більшість модельєрів – це чоловіки, і вони роблять дуже незручний одяг. Критикуючи їх, вона запропонувала модельєрам-чоловікам ганьбити одяг, які вони самі зробили, і переконатися, наскільки це важко. Таким чином, Коко Шанель відкрила нову течію у модельній справі, спрямовану на спрощення одягу.
Не можна не відзначити подію, що сталася в біографії Коко Шанель у 1921 році. У цей час вона разом із російським емігрантом Ернстом Бо зробили переворот у парфумерії. Їхні духи Chanel № 5 стали першими поліаромними духами, оскільки раніше всі парфуми були моноаромними, і робилися лише з одного запаху – квітки.
В 1925 відбувається ще одна значуща подія в житті Коко Шанель: за допомогою Віри Ломбарді, вона відкриває Будинок Шанель.
Після початку Другої світової війни Коко закриває всі свої магазини, називаючи цей час «не часом моди». І вона поселяється в готелі Ріц, і мешкає там близько 30 років. Готель Ріц був для неї будинком, навіть коли Париж був окупований нацистами. У ці смутні часи Коко й сама змушена була провести час у в’язниці, оскільки вона була в тісних контактах з Вірою Ломбарді, яку викрили у пособництві Англійським спецслужбам.
Після війни вона була змушена переїхати до Швейцарії. Повертається Коко до Парижа лише у 1954 році і випускає нову колекцію одягу, яку французька громадськість так і не підтримала, оскільки багато хто був переконаний у зв’язку Шанель із нацистами.
Померла Коко Шанель від серцевого нападу, у віці 87 років, 10 січня 1971 року в Лозанні, Швейцарія.
Про Коко Шанель знято чимало біографічних фільмів та книг. Останній був показаний глядачам, 24 травня 2009 року на Канському фестивалі, фільм Coco Chanel & Igor Stravinsky, історія про перетин доль двох чудових людей.