Біографія Олена Глинська
Глінська Олена Василівна (1508–1538) — дружина Московського Великого князя Василя Івановича, мати Івана Грозного. Велика княгиня була однією з найосвіченіших і найкрасивіших жінок свого часу. Її правління було коротким, але дуже плідним і корисним для Росії. Прийшовши до влади в 1533 році, вона проводила досить жорстку політику, прагнучи зміцнити центральну владу і зробити Росію державою, що процвітає.
Походження
Олена Глинська з’явилася на світ у 1508 році у родині Василя Глинського та Ганни Якшич. Вона належала до знатного князівського роду, серед її родичів було безліч впливових людей.
Олена здобула чудову на ті часи освіту. Вона вивчала політичний устрій країни, мистецтво, живопис, вільно говорила польською та німецькою мовами, знала латину. Великою гідністю Олени Глинської була і її яскрава краса: дівчина була на ті часи високою (зріст 165 см), статною, з правильними рисами обличчя та копицею рудого волосся.
Сім’я Глинських мешкала на території Литви, але після провалу заколоту під керівництвом Михайла Глінського, рідного дядька Олени, була змушена рятуватися втечею до Москви. Саме тут і наважилася доля Олени Глинської.
Вигідне заміжжя
Перший шлюб Великого князя Василя III виявився невдалим. Дружина Соломонія зі стародавнього роду Сабурових виявилася бездітною, і за 20 років подружнього життя так і не змогла народити князю спадкоємців. Василь III Іванович був змушений розлучитися з нею та підшукати собі нову дружину. Саме тоді він дізнався, хто така Олена Глинська.
16-річна дівчина, гарна і освічена, відразу полонила 45-річного князя, який у 1526 році взяв Глинську за дружину. Але якщо Василь III Іванович був дуже задоволений своїм вибором, то московські бояри одразу не злюбили Олену Глинську. Біографія нової княгині здавалася їм сумнівною. Якщо коротко, в їхніх очах вона була «безрідною» порівняно з Соломонією, до того ж у цей момент її дядько сидів у в’язниці за державну зраду.
Народження синів
Довгий час у подружжя не було дітей. Лише в 1530 народився довгоочікуваний первісток – син Іван, якому в майбутньому судилося стати царем і увійти в історію як Іван Грозний.
Василь III Іванович був такий радий появі спадкоємця, що на честь цієї події велів закласти під Москвою, в селі Коломенському, церкву Вознесіння.
Через рік Олена народила другого сина Юрія. Хлопчик виявився кволим, болючим і недоумкуватим. У вузьких колах ходили чутки, що княгиня народила синів не від Василя III, а від свого коханого, князя Івана Федоровича Овчини-Телєпньова-Оболенського, але вони ніяк не підтвердилися.
Правління
У біографії Глинської відбулися круті зміни після смерті князя Василя III в 1533 році. Перед своєю смертю він встиг сформувати опікунську раду із семи регентів, основним завданням якої була турбота про малолітнього спадкоємця Івана.
Олена Василівна, що мала твердий і рішучий характер, у грудні 1533 року зробила в країні переворот. Вона взяла владу до рук, відсторонивши від управління державою всіх сімох регентів, призначених покійним князем.
При вивченні короткої біографії Олени Глинської варто відзначити, що характеристика її правління була дуже жорсткою. Вона не збиралася підлаштовуватися під систему, що панувала, і вела боротьбу з боярами і князями, які не бажали приймати центральну владу. Княгиня поставила собі за мету утриматися при владі і передати Іванові процвітаючу і спокійну державу.
За роки правління Олена Глинська встигла зробити багато корисного для країни. Так, в 1537 вона уклала мирний договір з польським королем Сигізмундом I на вигідних умовах. За наказом Олени Василівни було збудовано багато оборонних споруд. Крім того, вона провела важливу для держави грошову реформу, ввівши в обіг єдину грошову валюту – срібну монету масою 0,34 г.
Олена Глинська пішла з життя 4 квітня 1538 року, у віці 30 років. Її смерть стала для всіх великою несподіванкою. При дослідженні останків цариці стало відомо, що смерть настала внаслідок отруєння ртуттю.