Біографія Дмитро Боброк Волинський
Дмитро Михайлович Боброк Волинський (помер після 1389 р.) — боярин, безудільний князь і воєвода великого князя Дмитра Донського. Протягом усього життя зміцнював авторитет Московського князівства та стримував агресію Золотої Орди. Дмитро Боброк Волинський, біографія якого стала уособленням служіння вітчизні, увійшов в історію як чудовий стратег і безстрашний полководець. Інформація про те, чим прославився російський воєвода, буде корисна для дітей середнього та старшого шкільного віку.
Версії походження
Дата народження Дмитра Михайловича невідома. Історикам вдалося встановити, що князь був родом із Волині, але версії про його походження розходяться. По одній із них Боброк належав до однієї з гілок нащадків Рюрика, які згодом розорилися. Саме тому Дмитро Михайлович був змушений піти на службу до московських князів.
Інші вчені припускають, що воєвода пов’язаний кровними путами з родом Гедиміновичів. Згідно з третьою версією, Боброк набув князівського титулу лише в зрілому віці в Москві, після весілля на сестрі Дмитра Донського.
Початок кар’єри
Дмитро Боброк на прізвисько Волинець був безудільний князь, тобто не мав власних земель, отриманих у спадок. З цієї причини він був змушений податись на службу до новгородського князя Дмитра Старшого. Завдяки особистим якостям він дістався звання тисяцького — воєначальника, який очолював міське ополчення (тисячу).
Через кілька років Дмитро Боброк вирушив до Москви, де вступив на службу до князя Дмитра Івановича. Незабаром він став найближчим сподвижником московського князя, зайнявши місце у найближчому оточенні правителя.
Участь у військових походах
Дмитро Михайлович зарекомендував себе відважним воєначальником і не раз брав участь у військових походах та битвах.
На початку 1370-х років Боброк розпочав протистояння з рязанським князем, який був в опозиції до Москви. Разом зі своєю дружиною він зміг завдати йому нищівної поразки, завдяки чому суттєво зміцнилася влада Дмитра Донського.
Через кілька років Дмитро Боброк разом із нижегородським князем розпочали військовий похід землі Волзької Булгарії. Під час облоги міста Булгар Дмитро отримав цінні трофеї — гармати, які були доставлені до Москви.
У той самий період Боброк направив своє військо на Литовське князівство. У ході битв йому вдалося захопити два литовські міста – Трубчевськ та Стародуб.
Куліковська битва
У короткій біографії Дмитра Боброка Волинського варто окремо відзначити знамениту Куликівську битву, яка зіграла ключову роль у військовій кар’єрі князя.
Перед початком битви Боброк розмістив військові частини на полі бою, а сам зі своїм Засадним полком сховався в лісовій гущавині. Князь із дружиною вступив у баталію лише через кілька годин після початку бою. Точно розрахувавши час і місце наступу, князь завдав нищівного удару по супротивнику. До цього часу ворожі сили були вже виснажені, і воїни під командуванням Боброка змогли здолати непереможну кінноту Мамая.
Завдяки вдалої стратегії князя Боброка російське військо здобуло перемогу, а князь заслужено здобув лаври великого полководця. На честь перемоги над Мамаєм він спорудив Бобреньов монастир, який зберігся до нашого часу.
Про останні роки життя князя Дмитра Михайловича практично нічого невідомо. Єдиний документ, що підтверджує факт життя князя в 1389, – підписана ним духовна Дмитра Донського. Після цієї зафіксованої дати немає жодної інформації про життя князя. Імовірно, воєвода загинула у битві на річці Ворскла в 1399 році.