Джо ДіМаджіо (1914-1999) – бейсбольний гравець, народився 25 листопада 1914 року в місті Мартінез штату Каліфорнія, помер у 1999 році від раку. Найбільш відомий як Joltin’ Джо – легендарний центровий гравець Янкіз.
Джо ДіМаджіо відзначений як один з найобдарованіших у бейсбольній історії. Тед Вільямс одного разу назвав його «найбільшим універсальним гравцем, якого я коли-небудь бачив». Центровий гравець «Нью-Йорк Янкіз» ДіМаджіо був відомий завдяки приголомшливим ударам у 56 іграх 1941 року. Такі показники залишаються рекордними для вищої ліги бейсболу.
Приваблива поведінка та видатний талант зробили бейсболіста популярним героєм його часу. Він отримав прізвисько Joltin’ Joe та The Yankee Clipper. Бейсболіст грав усі 13 сезонів за Янкіз у великій лізі (1936-42, 1946-51) перед своїм відходом у 1951 році.
Джо ДіМаджіо одружився з акторкою Мерилін Монро в 1954 році. Його безперервна відданість після розлучення була легендарною: після смерті Монро в 1964 він щотижня посилав квіти їй на могилу. У 1970-х 1980-х роках ДіМаджіо був легко впізнаваним телевізійним рекламістом для автоматичних кавоварок.
У 1955 році Джо ДіМаджіо був обраний до національної бейсбольної Зали слави.
Додаткові дані: ДіМаджіо носив уніформу №5, відбивав та кидав правою рукою. У біографії Джо ДіМаджіо на три роки бейсбольна кар’єра була перервана службою в армії під час Другої світової війни. Доля ДіМаджіо стала темою для твору Річарда Бена Крамера «Життя Героя». Знаменита фраза “Куди ти пішов, Джо ДіМаджіо?” пішла від пісні дуету “Саймон і Гарфанкел” “Містер Робінсон”. У короткій бродвейській п’єсі «Мерілін» 1983 року роль ДіМаджіо зіграв Скотт Бакура. Напис на могильній плиті ДіМаджіо говорить «Втілення привабливості, гідності та витонченості…». Іншими знаменитими гравцями Нью-Йорк Янкіз були Бейб Рут, Лу Гуріг, Міккі Мантл, Джим Боутон.