Джеймс Джексон Джефріс (1875-1953) – американський боксер, народився у місті Керолл, Ферфілд, штат Огайо.
Захоплення боксом виявилося в 1896 року. Тоді він почав брати участь у боксерських поєдинках. Вже в 1899 році спортсмен виграв титул чемпіона у важкій вазі від Роберта Фітцсіммонса в районі Коні-Айленд міста Нью-Йорка.
В 1905 ніким не переможений боксер пішов зі спорту, але в 1910 повернувся на ринг. Тоді він програв бій Джеку Джонсону у Ріно, штат Невада. Кар’єра Джеймса Джеффріса не відрізнялася особливим боксерським блиском. Проте спортсмен мав видатну силу, потужність, витримку, стійкість, рішучість.