Георг III (1738-1820) – король Великобританії з Ганноверської династії, курфюрст Ганновера. Один з небагатьох європейських монархів, правління якого було дуже довгим — 59 років. Увійшов в історію як жертва важкого психічного захворювання, через яке було прозвано в народі Безумним. Біографія Георга 3, короля Англії, дозволить дізнатися найважливішу інформацію з життя і діяльності монарха.
Дитинство і юність
Майбутній король народився 24 травня (4 червня) 1738 року в Англії. Георг Вільгельм Фрідріх (повне ім’я монарха) був старшим сином Фредеріка Льюїса, принца Уельського, та онуком англійського короля Георга II.
Після смерті батька в 1751 12-річний Георг став принцом Уельським, законним спадкоємцем британського престолу. Надалі він став першим монархом Ганноверської династії, чиєю батьківщиною стала Великобританія, а англійська – рідною мовою. У Німеччині Георг ніколи не бував, хоча весь його рід був звідти родом.
Освіта майбутнього правителя не приділялася належної уваги, і він мав суттєві прогалини у знаннях, неприпустимі для представника королівського прізвища.
Прихід до влади
Після смерті діда 1760 року Георг зійшов на британський престол. Будучи затятим противником вігської партії, він перш за все почав «очищати» двір від лібералів. Якщо коротко, його стараннями був відсторонений від справ прем’єр-міністр Вільям Пітт — один із яскравих представників британських вігів. Однак король був змушений визнати досвід вігів у вирішенні державних справ, і згодом вони знову опинилися при владі.
Король Англії Георг 3, біографія якого безпосередньо пов’язана з епохою глобальних політичних змін у всьому світі, був змушений постійно пристосовуватися до них і швидко реагувати. Так, найголовнішою проблемою для Англії стало проголошення у 1775 році незалежності північноамериканських колоній. Георг оголосив війну США, в якій Франція перейшла на бік Америки, а решта європейських держав заявила про нейтралітет. Внаслідок цього протистояння американські колонії повністю відокремилися від британської корони.
Серйозним випробуванням для Георга стала і Французька революція 1789, в результаті якої були страчені французькі король і королева. Через 4 роки Англія вступила у війну із революційною Францією. В 1800 до влади прийшов Наполеон, і протягом наступних 15 років, аж до вирішальної битви при Ватерлоо, Франція залишалася головним противником Англії. Після перемоги над наполеонівською армією британська корона значно зміцнила свої позиції на світовій арені.
Психічне захворювання
Вперше серйозний напад психічного розладу наздогнав короля Георга у 1788 році. Потім був невеликий перепочинок, і напади безумства стали регулярно давати себе знати, починаючи з 1801 року. Полегшення королю приносили спеціальні заспокійливі ванни. Сучасні дослідники стверджують, що причиною божевілля Георга III стала порфіринова хвороба – рідкісне захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин.
На долю Георга III випало чимало воєн та важких втрат. Усе це підірвало і так слабке психічне здоров’я короля, який у 1811 року остаточно впав у безумство і осліп. Аж про смерть короля Георга з нього було призначено регентство.
Особисте життя
Георг III був одружений з принцесою Шарлотте Мекленбург-Стрелицкой. Цей шлюб виявився дуже вдалим: Георг ніжно любив дружину, яка подарувала йому 15 дітей: 9 синів та 6 дочок. Шарлотта не залишала дружина, коли він опанував божевілля і до останніх днів залишалася йому вірною супутницею життя.
На початку 1820 року король Георг III відмовився приймати їжу. Помер він від виснаження 29 січня 1820 у віці 83 років.