Біографія Бунге
Микола Бунге (1823-1895) – царський радник, державний діяч, видатний економіст. Зробив великий внесок у розвиток російської економіки, сприяв розвитку приватної власності та індивідуального підприємництва. Крім того, реформував фабричне промислове виробництво та створив трудовий кодекс, який захищав робочих фабрик та полегшував умови їхньої праці.
Дитячі роки та юність
Народився Бунге Микола Християнович 11 (23) листопада 1823 року в сім’ї дитячого лікаря, який користувався великою популярністю у дворянських колах. З дитинства хлопчик демонстрував неабиякий розум. Микола отримав блискучу освіту, у школі був відмінником і закінчив її із золотою медаллю.
Університет
Після закінчення Київського університету Миколай став викладачем у Ніжинському ліцеї князя Безбородка. Потім, у 1850 році, повернувся вже у ролі професора до Київського університету, де завідував кафедрою політекономії та статистики. У 1859 році обійняв посаду ректора університету.
Бунге – міністр фінансів
Не відриваючись від викладацької кар’єри, Микола Християнович став керівником контори Державного банку Києва. У 1881 році обійняв посаду міністра фінансів і отримав можливість реалізувати всі ідеї, що накопичилися за роки служби. Його ідеї, які були втілені у реальності, були дуже сучасними. Багато хто з них використовується і досі.
Вивчаючи коротку біографію Бунге, не можна не відзначити роботи, написані ним протягом усього життя. Зокрема, йому належать реформи, які включали розвиток приватної власності і створення робочих спілок.
Він вважав за доцільне введення прибуткового податку, проте не відразу наважився втілити цю ідею в життя. При ньому відбулося збільшення зростання водних митних оподаткування на ввезення іноземних матеріалів: чавуну, машин та сталі.
За допомогою Миколи Бунге було скасовано подушну подати, яку було введено ще Петром I. Крім того, тепер ті приватні підприємці, які займалися виробництвом тютюну, цукру, а також нерухомістю та золотом, мали сплачувати приватні податки державі. Також з подачі Н. Х. Бунге створили банк для селян і банк, який допомагав дворянам оформити позику.
Слід зазначити, що фінансист повністю підтримував ідею оподаткування. Він вважав, що у найважчі часи війн лише така система може врятувати країну від руйнування та остаточного економічного занепаду.
Розробка трудового законодавства
Микола Бунге розробив низку законів, що захищають робітничих фабрик. Йому належить заборона на працю малолітніх, обмеження тривалості щоденної праці 8-годинним графіком, заборона на нічні роботи для жінок та підлітків.
Крім того, за його допомогою було створено збірник правил про нагляд за фабричними підприємствами, який обмежував вседозволеність роботодавців щодо робітників та забороняв підготовку страйків та участь у них. Цей епізод біографії Бунге свідчить про те, що великий економіст і громадський діяч справді дбав про селянський шар населення, про його трудові права та обов’язки.
Смерть
Микола Бунге раптово помер 3 (15) червня 1895 року в Царському селі. Передчуваючи швидку смерть, він заздалегідь написав заповіт, який свідчив, що в дарунок своєму університету він залишає чудову велику бібліотеку і 6 тисяч рублів. Крім того, 4 тисячі рублів він заповів Товариству допомоги колишнім студентам Київського університету.