Біографія Аль Пачіно
Американський актор Аль Пачіно прикував увагу телеглядачів ще з 1970-х років своєю грою у фільмах «Хрещений батько», «Серпіко» та «Запах жінки».
Ранні роки
Альфредо Джеймс Пачіно народився 25 квітня 1940 року в Нью-Йорку. Спочатку він зростав у Східному Гарлемі, потім у Бронксі. А у 19-річному віці він переїхав до Грінвіч-Віллідж, бажаючи стати актором. На Bank Street в HB Studio Пачіно вивчає форми мистецтва, а незабаром починає грати в театральних постановках, включаючи «Out There» 1963 року. Кілька років по тому, 1969 року, Пачино бере участь у Бродвейській постановці «Чи носить тигр краватка?
», За яку він стає лауреатом премії «Томмі», а також знімається у фільмі для дорослих «Я, Наталі», в ньому розповідається про молоду жінку, яка живе в Нью-Йорку.
Кар’єра актора
Пачино був обраний на роль Боббі у фільмі «Паніка в Нідл-Парк», який вийшов у 1971 році і через кілька років приніс йому невелику популярність. У цьому похмурому фільмі розповідається про життя наркоманів у районі Нідл-Парк, Нью-Йорк. Після цього фільмом на початку 1970-х Пачіно значно просунувся у своїй кар’єрі, коли він зустрівся з режисером Френсісом Фордом Коппола і розпочав з ним роботу.
Пачино грає головну роль, Майкла Корлеоне, у фільмі «Хрещений батько» – це американська гангстерська драма, яка вийшла 1972 року. Серед критиків фільм отримав широке визнання, нагороджений трьома преміями «Оскар» та приніс Пачіно статус Голлівудської зірки. У наступному 1973 році, він зіграв роль Френсіса Лайонела Делбучі на прізвисько «Лев» у фільмі «Пугало», в ньому розповідається про товариські стосунки колишнього в’язня та бездомного; і зіграв роль Френка Серпіко у фільмі «Серпіко», де в основу сюжету покладено реальну історію нью-йоркського поліцейського, який при спробі розкрити масову корупцію у своїй ділянці був відданий своїми товаришами по службі.
У 1974 році Пачіно знову працює з Коппола для зйомок фільму “Хрещений батько 2”, де він грає роль Майкла. А у 1975 році фільм стає володарем премії “Оскар”.
Цього ж року Пачино знову з’являється на великому екрані в ролі Сонні Вортзіка у фільмі «Собачий полудень» – це історія про пограбування банку, в якій грабіжник не досягає своєї мети і, зрештою, сам стає заручником.
У 1990 році Пачіно повертається в заключній частині серії фільмів “Хрещений батько” – “Хрещений батько 3”. Цього ж року він став лауреатом премії «Оскар» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль у фільмі «Дік Трейсі». 90-ті стали яскравим десятиліттям для Пачіно, він безперервно брав участь у зйомках великобюджетних фільмів, таких як «Френкі і Джонні» (1991), «Американці» (1992), «Запах жінки» (1992), «Шлях Карліто» (1993) , “Сутичка” (1995), “Донні Браско” (1997), “Адвокат диявола” (1997), “Кожної неділі” (1999).
На рубежі століть Пачино виповнилося 60 років. На той час він уже багато разів з’являвся на великих екранах. У 2002 році разом з Робіном Вільямсом він зіграв детектива, який розслідує загадкове вбивство молодої дівчини у фільмі «Безсоння». У фільмі «Потрібні люди» він грав роль Ілай Вермана, PR-агента та публіциста. Через п’ять років, у 2007 році, Пачино бере участь в американській кримінальній комедії «Тринадцять друзів Оушена».
Нещодавно Пачино отримав визнання публіки та критиків, а також став лауреатом премії «Еммі» та «Золотий глобус» за роль доктора Джека Кеворкяна у фільмі 2010 року «Ви не знаєте Джека», в якому він захищає бажання людей розлучитися з життям, обравши собі евтаназію.
Режисер та продюсер
Поза акторською діяльністю Пачино також отримав визнання як режисер. У 1996 році він став режисером та продюсером фільму «У пошуках Річарда», документальний фільм про Вільяма Шекспіра та одну з його п’єс «Річард III». 2000 року Пачино знімав і сам брав участь у фільмі «Китайська кава», майже через десять років після того, як він грав свою роль в оригінальній версії на Бродвеї. У 2011 році він режисує фільм про письменника Оскара Уальда, «Саломея Уайльда». В інших фільмах Пачино працював як продюсер.
Цитати
“Я думаю, неминуче, коли актор чи актриса беруть він якусь роль, вона відбивається і їхнього життя і стає її частиною”.