Олексій Володимирович Баталов (1928) – актор, народний артист Росії, громадський діяч. Народився у сім’ї акторів МХАТу.
Після переїзду до Татарії 1941 року в біографії Баталова, якому на той момент було 14 років, розпочалася театральна діяльність. Перші ролі він отримав у театрі, організованому його матір’ю. Повернувшись до Москви, вступив до Школи-студії МХАТу. Під час навчання одружився. Тоді народилася дочка Баталова – Надія.
До 1953 року служив у армії, був робітником у Центральному Театрі. У тому ж році став грати разом із трупою МХАТу, отримав перші ролі у кіно. У 1954 році в біографії Олексія Баталова раптово з’явилося нове кохання – до циганської танцівниці Гітани Леонтенко. Проте вона стала дружиною Баталова лише 1963 року.
У 1957 році актор знявся у фільмі «Летять журавлі», який роком пізніше отримав Каннську «Золоту пальмову гілку». Приблизно водночас у біографії актора Олексія Баталова проходили зйомки фільмів «Дорога моя людина», «Дама з собачкою». З 1957 року і до 1975 року він був режисером «Ленфільму».
Його екранізація казки «Три товстуни» у 1965 році мала великий успіх. Наступним гучним успіхом у біографії Олексія Володимировича Баталова була роль у фільмі “Москва сльозам не вірить”. Загалом за свою кар’єру знявся у 32 фільмах. Також Олексій написав два сценарії, був режисером трьох робіт.
З 1975 року Баталов викладає у ВДІКу. 2007 року він очолив академію кінематографічних мистецтв. У біографії артиста Баталова отримано шість державних нагород, чотири громадські.